Рік тому подорожував Франківщиною та частково Закарпаттям. Мандрівка почалась у самому Франківську, де зручний пішохідний центр люб’язно привітав мене вранці. Добре, що від вокзалу до центру йти хвилин 10-15 навіть з рюкзаком за плечима.А далі були гірські містечка, села біла траси, маленькі залізничні станції. Люди, яких важко зустріти в Києві. М’які, інтелігентні, спокійні. Звісно, що не всі, але багато. Не такі як у Києві чи на півдні країни.Ворохта з маленьким центром, який трохи схожий на м...
Читати далі →

Шкода Коломию. Це місто з ефектною архітектурою суттєво постраждало під час Другої світової, коли втратило значну частину своїх мешканців. Добила Коломию Радянська влада, яка надала місту меншовартісний статус районного центру....
Читати далі →

Дизель-потяг повзе від Ворохти до Рахова майже дві години. Він долає аварійні мости, але туристи цього не бачать, бо захоплено дивляться у вікно, милуючись краєвидами. Під час цієї поїздки добре розумієш, як відстала наша залізниця від життя. Сам Рахів живе у минулому часі. Хоча у місті є залізниця та автостанція, воно заблукало десь у 90-х роках та й не поспішає наздоганяти час. Але гуляючи вулицями цього містечка, бачиш, що архаїка теж може бути цікавою. У Рахові немає розрухи як такої, про...
Читати далі →